Положення про рецензування

Процедуру рецензування проходять без винятку усі статті, які надійшли до редакції журналу. Завданням рецензування є сприяння суворому відбору авторських рукописів для публікації та винесення конкретних рекомендацій щодо поліпшення їхнього наукового рівня. Процедуру рецензування орієнтовано на максимально об’єктивну оцінку змісту наукової статті, визначення її відповідності вимогам журналу та всебічний аналіз її переваг та недоліків. До друку приймаються лише ті статті, що мають цінність з наукової точки зору та сприяють вирішенню актуальних народногосподарських проблем та завдань. Окремо відслідковується рівень відповідності правилам підготовки статті до видання у науковому журналі (див. Вимоги до оформлення статей http://polymerjournal.kiev.ua/pravila-dlya-avtoriv/).

Рецензуються статті, які повністю відповідають зазначеним Вимогам до оформлення наукових статей і які не викликали зауважень та заперечень на етапі первинного контролю редакційної колегії. Рукописи, які не відповідають Вимогам до оформлення наукових статей, до рецензування не допускаються. Якщо у редакції виникли зауваження до поданої статті, такий рукопис повертається автору для доопрацювання та вдосконалення.

Головною метою процедури рецензування є усунення випадків недоброчесної практики наукових досліджень та забезпечення узгодження й дотримання балансу інтересів авторів, читачів, редакційної колегії, рецензентів та установи, в якій проведено дослідження.

Рецензування рукописів проводиться конфіденційно. Процедура рецензування є анонімною як для рецензента, так і для авторів, і здійснюється незалежними рецензентами. Якщо рецензент не впевнений, що його наукова кваліфікація відповідає тематиці досліджень, наведених у рукописі, він повинен відмовитись від рецензування. Рецензент має враховувати можливість конфлікту інтересів у разі, коли наданий йому рукопис пов’язаний з дослідженнями самого рецензента. Рецензент повинен поводитися з рукописом як з конфіденційним документом: не передавати зміст рукопису іншим особам, не обговорювати його з іншими колегами за винятком особливих випадків, коли рецензент потребує спеціальної консультації.

Подаючи рукопис до редакції журналу, автори ввіряють редакторам результати своєї наукової роботи та творчих зусиль, від яких можуть залежати їхня репутація й кар’єра. Розголошення конфіденційності рецензування рукопису порушує права автора. Редактори не повідомляють інформацію, що стосується рукопису (зокрема й відомості про його отримання, зміст, процес рецензування, критичні зауваження рецензентів і остаточний висновок), нікому, крім самих авторів і членів редакційної колегії. Порушення конфіденційності можливе лише у випадку заяви про недостовірність або фальсифікацію матеріалів, у всіх інших випадках її збереження обов’язкове.

Рецензенти мають чітко пояснити та аргументувати авторові свої зауваження. Твердження про те, що певні положення статті були вже раніше опубліковані, повинно супроводжуватися посиланням на відповідне джерело.

Рецензент повинен фіксувати будь-які випадки недостатнього чи некоректного цитування авторами робіт інших учених, що мають безпосереднє відношення до рецензованої статті, а також враховувати, що зауваження щодо недостатнього цитування автором рукопису власних досліджень рецензента можуть виглядати як упереджені.

Рецензент має звернути увагу редактора на будь-яку істотну схожість між рецензованим рукописом та будь-якою раніше опублікованою статтею або будь-яким рукописом, одночасно поданим до іншого видання.

Відповідальність за порушення авторських прав та недотримання існуючих стандартів в матеріалах статті покладається на автора статті. Відповідальність за достовірність наведених фактів і даних, обґрунтованість зроблених висновків та рекомендацій й науково-практичний рівень статті несуть автор та рецензент.

Рецензент має своєчасно надати відгук редакційній колегії журналу.

Рецензування здійснюється протягом не більше трьох місяців з моменту надходження статті до редакції журналу.